urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet afigegoznaet afigegoznaet 2008-11-15T21:33:53Z urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet:11441 2008-11-15T21:33:53Z 2008-11-15T21:33:53Z Перечитала тільки що цей ЖЖ. <br />Я нічого майже не пам"ятаю з нього, наже кудись вирізали все. Коли я перечитувала щоденники на дайрі.ру, то в мене не було такого відчуття, я згадувала свій стан, почуття, ситуації.. а тут - просто стерто.<br /><br />Читаю запис і не розумію про кого я писала його.. Тільки дочитавши і поглянувши на дату зрозуміла.<br />А я не пам"ятаю, що писала це, що думала це, що знала наперед як воно вийде. Бо ж так і вийшло - відпустила і втратила. Але забула про дотики, погляди, ніжність - стерто. Пам"ятаю тепер тільки напряг, тільки як намагалася перевчити, як він намагався зробити те ж саме але зі мною.. А виявляється, що я ще до того знала як воно вийде, відчувала... urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet:11209 2007-04-21T18:22:11Z 2007-04-21T18:22:11Z Мої вітання! Я знову в прямому ефірі! Щоправда ненадовго..<br />Дуже хочеться перечитати усіх за всі півроку. що мене не було, так зовсім немає часу.<br /><br />Власне, хочу показатися, що ще жива.. Хотіла ще з днем народження привітати одну людину, та сумніваюсь, що вона сюди загляне)<br /><br />ну, все.. бувайте! Я за вами сумую ;) urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet:10959 2006-10-29T01:00:10Z 2006-10-29T01:00:10Z якось моторошно на душі.<br />Та що з мене взяти?<br />Усе некдобре. Погано в університеті, погано в гуртожитку - це все з адміністративної частини.<br />А ще погано просто мені. Я б із задоволенням поплакала трохи, але це відчуття вже давно - скільки днів, а точніше ночей, я вже збираюся взяти і випустити сльоза наззовні?<br />Він мене вбиває, в прямому розумінні цих слів. Ще кілька днів тому після розмови з ним я приходила до кімнати ну зовсім ніяка і ще й весь ранок така ходила. А потім...нічого, ну зовсім. ну так то й так. зараз знову мабудь починається отой стан, коли погано.<br />ну зо йому варто було посмситися зі мною? ні. Як це розуміти я подумаю після, на тверезу голову (а хіба ж я написала б перша някби пьяна не була?), а зараз мені образливо з того, що він не поговорив зі мною. ну з ким мені поговорити про те, що моє колишнє кохання траждає, а мені від цього не краще стає, а тільки гірше? <br />Що то взагалі за дивні стосунки в нас? що за дивне ставлення до мене в нього? Начебто й не байдужий, а поводить себе...<br />А я не можу розібратися. Він мене, можливо, і цікавить тим, що я не можу зрозуміти його. Та хіба легше від того, що я це збагну нарешті?<br />Дивні стосунки.<br />він каже, що не вміє любити. Що я порушую його ідеальний устрій життя. Що я ламаю всі його ідеали.Що я неправильно роблю те й те. А ще так лагідно обіймає, так ніжно цілує і так пронизливо двиться. Так пригортає до себе, наче кожного разу бачить востаннє.<br />Я кажу, що вже не памьятаю як любити. Кажу, що закрила своє серце для всіх. Що меня загалом неважливий він. І так швидко тану коли він поряд. Переймаюся, коли він не зі мною. Мені не вистачає його турботи, навіть його докорів.<br /><br />А між тим, коли він не зі мною, я це відчуваю, він готовий знов повернутися до стерильної ідеальності. Я відчуваю, що коли я поряд він просто не може бути байдужим. А коли його немає, я відчуваю, що втрачаю його, що за цей час він може твердо вирішити, що я йому не потрібна, як я колись вирішила, що мені не потрібне кохання... urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet:10534 2006-10-14T15:35:17Z 2006-10-14T15:35:17Z ой мамо, як же я тут давно не була!<br />Ну, власне кажучи, повернулась я :) Ненадовго звичайно, але сподіваюся, що вже на місяці нікуди зникати не буду. Маю надію, що буду з'являтися кожні два тижні.<br /><br />За той час, що мене небуло, сталося звичайно дуже багато. Надто багато для одного постингу, тож я і не буду вас грузити дуже :)<br /><br />Я навчаюся, відпочиваю і навіть таке буває, що нічого не роблю :) то моє улюбленне зайняття і найрідше :)<br /><br />Сумувала за інетом, але швидко відвикла, тому мабеть і не дуже рвалася сюди на справі, а зараз знову тут - і наче й не уходила нікуди :) усе таке рідне.. Піду читати друзів ))) urn:lj:livejournal.com:atom1:afigegoznaet:9142 2006-06-11T16:43:32Z 2006-06-11T16:43:32Z З цього дня записи в журналі бачитимуть тільки друзі.<br /><br />(Якщо раптом трапиться таке, що ви хочете читати його, але в друзях вас все ще немає - пишіть коментарі)<br /><br /><br /><img src="http://static.diary.ru/userdir/2/9/5/8/29584/9581145.gif" />